Реалізація науково-методичної проблеми у школі

Головне завдання організації життєдіяльності школи – забезпечення високої якості освіти й виховання, що є запорукою майбутньої конкурентоспроможної особистості, успішної людини. Основним чинником підвищення якості освіти й виховання є організація вчителем індивідуальної навчальної діяльності школяра, спрямованої на саморозвиток, самоудосконалення.

Визначення пріоритетів життєдіяльності школи будуються на сучасних освітянських документах з урахуванням вимог часу.

Щербанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів здійснює свою діяльність відповідно до законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), власного Статуту та інших нормативних документів, що не суперечать законодавству України, на принципах демократизму, гуманізму, національної спрямованості освіти.

Метою діяльності школи є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її розумових і фізичних здібностей, формування загальнолюдських моральних цінностей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору та професійного самовизначення.

Процес модернізації змісту освіти, зумовлений соціальними та економічними перетвореннями, став визначальним у реформації старшої школи – переходом її на профільне навчання.

Керуючись рішеннями Міністерства освіти і науки України, погодженням з відділом освіти, враховуючи бажання учнів та батьків, попит спеціалістів даного профілю на ринку праці, Щербанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів здійснює професійну підготовку операторів комп’ютерного набору.

Підготовка операторів комп’ютерного набору здійснюється згідно чинного законодавства, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України за відповідними програмами і нормативно-методичними документами. По закінченні курсу навчання учні складають кваліфікаційні екзамени і одержують свідоцтва державного зразка.

Для проведення навчання учнів даній спеціальності школа має достатню матеріально-технічну базу: 16 комп’ютерів і викладачів, які мають досвід роботи і проводять заняття на високому науково-методичному рівні.

Шкільна бібліотека забезпечена підручниками та посібниками, потрібними для навчання користувачів ПК. Згідно навчального плану учні вивчають додаткові предмети, знання яких складають специфіку спеціалістів профілю. До їх послуг матеріальна база кабінетів історії, української мови і літератури, основ безпеки життєдіяльності.

Школа розташована у приміському селі. Випускники її навчання у вищих навчальних учбових закладах, здобуття професії і працевлаштування пов’язують із містом.

На багатьох нині діючих підприємствах малого та середнього бізнесу, на державних підприємствах і установах, в офісних конторах існує потреба в операторах комп’ютерного набору. Спеціалісти даного профілю мають перевагу при працевлаштуванні.

З метою підвищення якості навчально-виховного процесу та профільної підготовки планується:

-  забезпечити повну реалізацію варіативної складової навчального плану   відповідно до потреб і інтересів учнів;

- продовжувати допрофільну підготовку учнів на завершальному етапі  основної школи;

-  продовжити допрофільну підготовку учнів початкової школи;

-  поповнювати базу школи підручниками, методичними посібниками;

- проводити курсову перепідготовку учителів з метою підвищення їх кваліфікації.

Завдання сучасної школи потребують від учителя навчити учнів

планувати свою діяльність на уроці та вдома, виробити уміння здобувати знання самостійно, розвивати навички творчого мислення, бо коли учні працюють із будь-якою інформацією, вони вчаться мислити, тренують інтелектуальні здібності, застосовують набуті знання на практиці, то виникає необхідність відійти від загальних цифрових показників успішності класу, а головним показником визнати рівень успішності кожного учня ( враховуючи його природні здібності, сподівання, реальні знання з предмета ).

Отже, перше і найголовніше завдання учителя школи: «не втратити» жодного учня, тобто забезпечити оптимальні умови для навчання дитини.

Основними напрямками діяльності педагогічного колективу слід визнати:

-   спрямування роботи всіх учасників навчально-виховного процесу на організацію адресної системної роботи з кожною групою учнів;

-   розвиток педагогічної майстерності ( організовувати продуктивну взаємодію з учнями, навчитися вчити дитину самостійно здобувати знання й підвищувати свій рівень, щоб забезпечувати неперервність освіти );

-   удосконалення володіння мистецтвом професійного спілкування ( доброзичливо очікувати на позитивний результат роботи учня, поважати його, колег );

-   планування і організація таких справ і таким чином, щоб збудити в

учнів любов до знань, бажання творити самостійно, готовність допомогти собі та іншим;

-   створення умов для саморозвитку і творчості учнів шляхом надання їм

можливості вибору певної справи та вибору рівня участі в її підготовці, організації, виконанні;

-    залучення батьків у навчально-виховний процес.

У програмному документі «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті» гостро поставлено питання про необхідність розвитку ініціативи, творчості педагогічних працівників. Досвід свідчить, що лише за координації зусиль усього педагогічного колективу, зосередженні його уваги на вирішенні конкретної педагогічної проблеми можна значно підвищити ефективність і результативність навчально-виховного процесу.

Опрацювання нової педагогічної проблеми передбачає зміну змісту освіти, освоєння нових навчальних програм, запровадження нетрадиційних форм педагогіки, пошук оригінальних методик викладання, конструювання нового досвіду на основі досягнень науки та передового педагогічного досвіду, перевірки його ефективності.

Визначити педагогічну проблему досить складно. Для цього необхідно:

1) досконало володіти станом справ у навчальному закладі;

2) порівнювати його з потребами практики, розвитком психолого-педагогічної науки, аналізуючи результати діагностування педагогічного колективу, виявити запити, потреби і можливості педагогічного та учнівського колективів.

Щоб домогтися істотних результатів під час роботи над науково-методичною проблемою, необхідно забезпечити виконання ряду умов:

- обрана проблема повинна бути актуальною саме для даної школи, в даний момент, відповідати її особливостям;

- проблема має бути актуальною для конкретного колективу вчителів та співзвучною сучасним педагогічним ідеям;

- проблема має бути комплексною, охоплювати як навчальну, так і виховну роботу;

- програму роботи над проблемою має складати колегіально весь педагогічний колектив, усі педагоги мають взяти участь в її реалізації;

- має бути діалектичний зв’язок єдиної загальношкільної науково-методичної проблеми з проблемами, над вирішенням яких працюють педагогічні колективи району;

-  проблема має пронизувати всі ділянки внутрішкільної методичної роботи;

-  однією з умов ефективного вирішення проблеми є тематична самоосвіта вчителів;

-  у школі потрібно виробити систему традицій, технологій, спрямованих на вирішення проблеми;

- у ході роботи над проблемою слід постійно здійснювати аналіз проміжних результатів.

З урахуванням складності науково-методичної проблеми та рівня готовності педагогічного колективу школи до її реалізації складають перспективний план роботи педагогічного колективу ( орієнтовно на 3-5 років ) над визначеною проблемою. В плані має бути передбачено поетапне вирішення намічених питань. Заплановані заходи включають у річні плани роботи школи. Наприклад,

1-й рік – аналіз результатів педагогічного процесу для виявлення загальних та окремих аспектів науково-методичної роботи:

- дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного вчителя;

-  виявлення науково-методичної проблеми школи, обгрунтування її актуальності.

2-й рік – створення умов для вирішення поставлених завдань.

3-й рік – узагальнюючий етап.

Наслідками роботи школи над науково-методичною проблемою мають стати такі показники:

- підвищення педагогічної майстерності, творчого потенціалу педагогів;

- використання набутого досвіду більшістю педагогів школи;

- удосконалення змісту, форм і методів внутрішньошкільної методичної роботи;

- високий рівень навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів;

- сприятливий психологічний клімат у колективі.

Працюючи над індивідуальною науково-методичною проблемою, на першому етапі вчитель має всебічно ознайомитися з висвітленням обраної ним теми в науці, зіставити особистий досвід із досвідом колег чи висвітленим у літературі.

Другий етап – конструювання нового досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання, а також перевірка його ефективності, аналіз отриманих результатів викладання.

У системі методичної роботи виправдали себе відкриті уроки, на яких відбуваються показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань з актуальних питань методики. Взаємовідвідування уроків ( виховних заходів ) у системі методичної роботи відіграє важливу роль.

Вирішальна ланка системи роботи над науково-методичною проблемою – самоосвітня робота педагога, який вільно обирає матеріал, прийоми і засоби роботи.

Вся структура методичної роботи у школі підпорядкована вирішенню науково- методичної проблеми, проводиться на різних рівнях, у різних формах.

Педагогічний колектив школи працює над розв’язанням таких проблемних питань:

1) розвиток особистості учня шляхом впровадження прогресивних інформаційних технологій у навчально-виховний процес;

2) удосконалення навчально-виховного процесу шляхом підвищення ефективності уроку на основі диференційованого підходу під час навчальної діяльності учнів;

3) розвиток ініціативи і творчості педколективу в процесі вирішення проблеми підвищення ефективності уроку.

В школі працює 4 методичних об’єднання:

-   м/о учителів початкових класів –                                   В.В.Синиця;

-   м/о учителів гуманітарного циклу –                              С.Ф.Шаповал;

-   м/о учителів природничо – математичного циклу -   М.М.Андрієць;

-   м/о класних керівників –                                                  І.В.Гнатенко.

Основними напрямами діяльності практичного психолога Калюжна О.Ю.є: організація психологічного діагностування учнів школи; організація сталої системи психологічної освіти вчителів; проведення психолого-корекційної роботи з учнями. Психолог бере участь в організації навчально-виховної роботи,  спрямованої на забезпечення умов для особистого розвитку учнів, збереження їхнього повноцінного психологічного здоров’я, проводить консультації для педагогічного складу з питань психологічних аспектів розвитку, навчання, виховання учнів.

На допомогу вчителям у підвищенні науково-методичного рівня  шкільний методичний кабінет забезпечений   літературою з методики викладання окремих предметів, комплектами фахових журналів та газет минулих років.  Ведеться  картотека програмно- методичної літератури. Протягом року кабінет поповнювався методичними розробками уроків та виховних заходів.

Належна робота здійснюється в напрямку підвищення фахової  майстерності вчителів у ході курсової підготовки.

З метою підвищення  педмайстерності та  фахового рівня учителі школи  залучаються до участі у роботі шкільних та районних методичних об’єднань, творчих груп, районних семінарах.

Аналіз підсумків навчального року дає підстави зробити висновки, що  зростає рівень  фахової майстерності педагогів, педагогічний колектив школи в процесі свої діяльності реалізовує мету виховання, навчання та розвитку дітей, поставлену на початку навчального року.

Аналіз стану методичної навчально-виховної роботи за минулий навчальний рік дає підстави вважати, що  загальношкільні проблемні питання педагогічним колективом реалізовані.

Сьогодні інформаційні технології є невід’ємною складовою сучасного світу. Нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Системи опрацювання текстової інформації, електронні таблиці, бази даних, графічні редактори – ці прикладні програми допомагають у процесі створення дидактичних матеріалів, комп’ютерних мультимедійних презентацій, публікацій, WEB – сайтів тощо.

Тому педагогічний колектив працює над проблемою «Розвиток особистості  учня шляхом впровадження прогресивних інформаційних технологій у навчально-виховний процес».

Актуальність проблеми полягає в тому, що нова ситуація в суспільстві диктує нові завдання, зокрема, культурно-освітні.

Однією з причин вибору науково-методичної проблеми послужило впровадження профільного навчання.

Щербанівська ЗОШ І-ІІІ ступенів працює за технологічним напрямком.

У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” та згідно районного плану переходу шкіл району на профільне навчання школа перейшла у 2004 р. на профільне навчання для учнів 10-11 класів, отримавши відповідну ліцензію про надання освітніх послуг, пов’язаних з одержанням професії “Оператор комп’ютерного набору”. Пройшло чотири роки, і вже в цьому році втретє випускники 11 класу отримають свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації  з професії “Оператор комп’ютерного набору” ІІ категорії. По закінченні 10 класу з учнями проводиться навчальна практика у формі практичних робіт з оволодіння професією. Підсумком навчання є складання екзамену, за результатами якого випускникам видаються свідоцтва про присвоєння кваліфікаційної професії робітника ІV кваліфікаційного розряду за професією “Оператор комп’ютерного набору”. Цікаво, що думають учні про свій вибір навчання в 10-11 класах. Поки що ми не можемо говорити про результати повної реалізації концепції профільного навчання, оскільки відбулося лише два випуски учнів за спеціальністю. Але про перші результати вибору випускниками 2005-2006 н.р. профілю навчання вже може йти мова.

У 2005-2006 н.р. закінчили школу 20 випускників, які навчалися  у класі технологічного напряму. Де ж продовжили навчання випускники 11 класу? Які напрями обрали вони? Чи був результат від формування класу технологічного напряму навчання?

К-кість випускників, заклад. Обрало профіль навчання Відсотки
Всього – 20 Технологічний Інший Технологічний Інший
ВНЗ – 14 9 5 45 25
Середні спеціальні – 4 2 2 10 10
ПТУ – 2 1 1 5 5

Отже, загальний висновок: процент результативності даної профілізації значний. Наприклад, 4 учні вступили до технічного університету – провідного навчально-наукового центру підготовки кадрів інженерно-технічного напряму. Одна учениця навчається у військовому інституті зв’язку за спеціальністю “Інформаційні мережі зв’язку”. Один з учнів вдосконалює знання із спеціальності “Оператор комп’ютерного набору” на базі ПТУ №10. Взагалі, знання, набуті при оволодінні даною спеціальністю, стануть у нагоді при навчанні у будь-якому закладі.

Обгрунтувавши вибір проблеми, довівши її актуальність, ми намагалися сформувати в учителів інтерес до даної проблеми, психологічну готовність працювати над нею. Було проведено анкетування серед педагогів на цю тему.

На першому етапі реалізації науково-методичної проблеми проведено нараду при директорові «Створення системи роботи педколективу над проблемною темою»; батьківські збори «Як допомогти дитині розкрити себе».

Нові технології викликали значний інтерес у педагогів школи. Створено творчу групу, до складу якої ввійшли вчителі, які виявили бажання впроваджувати елементи прогресивних технологій.

Протягом другого року роботи над проблемою розглядали такі питання: на засіданні педагогічної ради «Про роботу педагогічного колективу над науково-методичною проблемою школи»;

проблемний психолого-педагогічний семінар «Людина в світі інформаційно-комунікаційних технологій»;

засідання ШМО «Розвиток особистості учня засобами нових технологій»;

«Шляхи активізації науково-методичної діяльності педагогів»;

«Застосування нових інформаційних технологій»;

батьківські збори «Кроки до життєвого успіху».

Дана науково-методична проблема  може бути розв’язана  шляхом впровадження комп’ютерної освіти.

Працюючи з комп’ютером, учні глибше розуміють суть питання, виявляють інтерес до предмета, більш активно використовують навчальну і технічну літературу. Учень під час виконання пропонованих йому дій цікавого, ігрового характеру виробляє і закріплює вміння та навички роботи з комп’ютером.  Комп’ютер підвищує активність роботи учнів у процесі засвоєння навчальної інформації, залучає їх до активних дій відповідно до навчаючих комп’ютерних програм. Навчальні програмні засоби можна класифікувати таким чином: інформаційні, діагностуючі, навчаючі, комбіновані і електронні підручники. Комп’ютер можна використовувати на всіх етапах навчально-виховного процесу: під час пояснення нового матеріалу та закріплення або повторення, проведення контролю якості знань.

Останнім часом все частіше використовується комп’ютерна техніка і під час організації самостійної роботи учнів. Використання комп’ютерної техніки сприяє більш вираженому індивідуальному підходу до кожного учня під час навчального процесу. В учнів відпрацьовується логіка мислення, формується вміння самостійно висловлювати думку. Більшість навчальних комп’ютерних програм відповідають основним дидактичним вимогам: науковість, доступність, забезпечення проблемності навчання, наочність навчання, єдність освітніх, розвиваючих і виховних функцій, визначаючи ступінь теоретичної складності й глибини вивчення навчального матеріалу відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Сучасні педагогічні програмні засоби навчання можуть використовуватися на всіх уроках без винятку. Особливо робота у даному напрямі пожвавилася у цьому навчальному році у зв’язку з установкою другого комп’ютерного класу. Основний клас задіяний для проведення занять з профільного навчання ( 13 год ), інформатики ( 4 год ) та допрофільного навчання ( 8 год ), тобто можливості використання його вчителями інших предметів були практично відсутні. І не зважаючи на те, що новий кабінет обладнаний лише 5 учнівськими комп’ютерами, тепер учителі української мови та літератури, математики, біології, хімії, географії, природознавства, «Захисту Вітчизни» проводять уроки, застосовуючи ППЗ.

Основні напрями організації роботи з використанням комп’ютера при вивченні української мови та літератури:

  • Вивчення теми чи окремого завдання уроку учнями самостійно або в парах за допомогою певного програмного забезпечення (програми «Рута», «Плай»).
  • Використання на уроці мультимедійних можливостей, що слугує наочним посібником ( мультимедійний посібник «Українська література – 7  клас» за ред. О.М.Авраменко, Г.К. Дмитренко).

Цей посібник був використаний під час вивчення творчості О.Стороженка, Б.Лепкого, Л.Костенко, Б.Харчука вчителем укарїнської мови та літератури Шаповал С.Ф.

  • Використання електронного видання «Словники України» вчителем української мови та літератури Алмановою Л.О. З учнями 5 класу під час вивчення розділу  «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» опрацьовується модуль «Транскрипція» з інтегрованої лексикографічної системи «Словники України»,.
  • У 9 –11 класах широко використовуються проектні комп’ютерні технології. Учні створюють різноманітні презентації під час вивчення творчості Олександра  Довженка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Проектна діяльність використовується як під час вивчення нового матеріалу, так і в процесі закріплення та узагальнення знань.
  • Використання учнями Інтернету для підготовки домашніх завдань та творчих робіт.
  • Цікавою формою перевірки навчальних досягнень учнів є тестові завдання в електронному варіанті, створені вчителями.

Питання проблеми, над якою працює школа, розв’язуються і на уроках англійської мови вчителем Бондарчук Л.М.

Основне призначення іноземної мови як предметної галузі шкільного навчання – сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і спеціальних норм мовленнєвої поведінки у типових ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі в майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб. Згідно з програмою з іноземної мови для загальноосвітніх навчальних закладів на уроках англійської мови  в нашій школі широко впроваджуються прогресивні інформаційні технології, використовується передовий досвід кращих вчителів іноземної мови шкіл України ( Валентини Мороз з Нових Санжар, Тамари Сірик з Полтави та інших ),   комп’ютерні програми з англійської мови, затверджені Міністерством освіти і науки України «10 000 Words» для середньої та старшої школи, «Пізнайко» – для початкового етапу навчання іноземної мови. Головною метою використання даних програм є формування в учнів комунікативної компетенції, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її орієнтації в незнайомому для неї суспільстві, оволодінні культурними, історичними та соціолінгвістичними знаннями про країну, мова якої вивчається. У старших класах на уроках англійської мови широко використовується додатковий матеріал з країнознавства, історії та культури англомовних країн, який учні знаходять на різноманітних сайтах Інтернету. Використання фонограм дозволяють одержати учнем вербальну інформацію й підвищують емоційний вплив на слухачів у навчальному процесі. Учні охоче працюють на заняттях, де використовується відеотехніка, що може відтворити багато реальних ситуацій у повсякденно – побутовій, соціально – культурній і учбово – професійній сфері спілкування. Застосування будь – якого відеозапису – це інформативність, динамізм і ситуативність, можливість створювати природне тло для мовних вправ.

Вчителем Клюка Н.П. використовуються педагогічні програмні засоби «Віртуальна хімічна лабораторія 8-11 клас» та «Віртуальна лабораторія Біологія людини 8-9 клас». Вони орієнтовані на сучасні форми навчання, забезпечують сумісність з традиційними навчальними матеріалами у відповідності з документами, що регламентують зміст освіти. Побудова хімічної лабораторії дає можливість підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення хімії шляхом створення умов самодослідження природних явищ.

Крім хімії та біології дані програмні засоби  використовуються на уроках природознавства у 5-6 класах та «Захисту Вітчизни» у 10-11 класах.

Проблема проведення уроків образотворчого мистецтва з комп’ютерною підтримкою в середніх класах загальноосвітньої школи ще недостатньо вивчена і апробована на практиці.

У програмі для середньої загальноосвітньої школи з образотворчого мистецтва передбачено ознайомлення учнів з найпростішим графічним редактором Paint та більш складними програмами Corel Draw, Photoshop.

Уроки образотворчого мистецтва, які проводить з використанням комп’ютерних програм учитель Гнатенко І.В., сприяють розвитку художньої творчості учнів, їхньому самовираженню, розвивають уміння стилізувати зображення, узагальнювати побачене та виділяти основне; стимулюють бажання працювати самостійно

(індивідуально за комп’ютером); активізують увагу, уяву, фантазію, спостережливість, нестандартність мислення; викликають інтерес до навчання; підвищують рівень ефективності засвоєння навчального матеріалу; вчать застосовувати отримані знання на практиці, пробуджують почуття прекрасного.

Заняття комп’ютерною графікою та дизайном вимагають від дитини певної бази знань з образотворчого мистецтва: композиційних навичок, певних знань з кольорознавства, вміння стилізувати ( спростити ) складну форму.

Метою такого уроку є – поєднання естетики малюнка, живопису та композиції з технічними можливостями; використання творчих навиків учнів у сфері комп’ютерних графічних програм; навчання дітей працювати в графічному редакторі Paint та текстовому редакторі WordPad; застосування отриманих знань та навичок під час виконання практичних завдань, а також створення в учнів бази для вивчення більш потужних програм.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома, і на робочому місці. Проте дослідження свідчать: наразі лише один учитель з п’яти почувається «справді підготовленим» для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання свого предмета. Не секрет, що учні володіють комп’ютером краще за вчителів, а, отже, настав час для активного використання мультимедійних технологій у процесі навчання.

Разом з тим в організації роботи є невирішені проблеми.

Впровадження нових інформаційних технологій вимагає від сучасного вчителя досконалого вміння застосовувати комп’ютерну техніку на уроках. Частина педагогічного колективу школи має лише навички роботи в межах текстового редактору і не в повній мірі може використовувати комп’ютерні програми для підтримки навчального процесу.

Всі вчителі школи пройшли курсову підготовку «Інтел – навчання для майбутнього», що відкрило ширші можливості для впровадження прогресивних інформаційних технологій. Комп’ютерні технології можна використовувати в навчальному процесі для підвищення його ефективності та розвитку учнів. Деякі програмні засоби можуть допомогти вчителю розвивати в учнів загально-навчальні та спеціальні навички, а також навички мислення високого рівня значно швидше й ефективніше, ніж під час використання традиційних засобів.

Поглибити знання учнів можна, давши їм можливість використовувати Інтернет для отримання потрібної інформації та її аналізу, здійснення досліджень, участі у веб-проектах та публікації самостійно розроблених матеріалів. Але на заваді можуть стати обмежені можливості доступу до цієї мережі. Не менш важливою проблемою є обмежена кількість комп’ютерів, підключених до Інтернету. І тому питання організації в школі доступу учнів до мережі Інтернет – чи на уроках, чи в межах позакласної роботи є особливо актуальним.

У межах профільного навчання учні 10 класу вивчають курс «Основи роботи в Інтернеті» ( вчитель Андрієць М.М. ). Вони можуть через Інтернет спілкуватися з реальними людьми в реальному режимі часу: вести розмови, брати участь в аудіо- та відео конференціях, користуватися послугами звукового і відео мовлення  і навітьо грати у спільні ігри, учасники яких розкидані по всьому світу. Без сумніву, це потребує як апаратної підтримки, так і наявності відповідного програмного забезпечення: технологія ADSL дозволяє організувати постійно діючий високошвидкісний доступ до Інтернету. З березня 2008 року школа підключена до Інтернету за даною технологією.

Отже, необхідно будувати роботу над науково методичною проблемою так, щоб вона пробуджувала в педагога інтерес до творчої, а не просто буденної діяльності, допомагала перетворити учительську працю на предмет захоплення, на потребу нести дітям щось нове, цікаве, корисне, створювала в школі атмосферу колективного творчого пошуку найоптимальніших шляхів навчально-виховної роботи.

Організація роботи над єдиною науково-методичною проблемою в школі дає змогу:

  • повніше використати творчий потенціал колективу;
  • застосовувати досвід більшості педагогів;
  • удосконалити їхню професійну майстерність;
  • колективно та індивідуально опанувати відповідні досягнення педагогічної науки та впровадити їх у практику.

Кожна школа, яка не тільки мінімально виконує свою функцію, а й дбає про перспективу, про розвиток педагогічного колективу як головної умови ефективної діяльності школи, – визначає ту науково-методичну проблему, розв’язання якої забезпечує поступальний рух. І лише тоді, коли проблему сформульовано не формально, а з означенням суперечностей, що виникли в процесі розвитку школи об’єктивними й суб’єктивними умовами життя, – вона виконує свою роль.

Шкільне життя наповнене різноманіттям дитячих голосів – радісних, захоплених, серйозних. Уроки один за одним, наради, чергування та нові перспективи. Ми, як і раніше, у творчому пошуку, і наші мрії спрямовані в майбутнє.

Коментарі не дозволені.